Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №170 районні органи соціального захисту населення перераховують кошти через відділення зв’язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, — за місцем їх проживання) у таких розмірах:

 

особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:

 

I групи — 3 685 гривень;

II групи — 3 265 гривень;

III групи — 2 845 гривень;

 

учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, — 1 265 гривень;

 

особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, — 3 685 гривень;

 

членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, — 630 гривень;

 

учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога — 525 гривень;

 

Особи, які не отримали грошової допомоги, зокрема ті, що набули статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10 і 11 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до 5 травня 2018 р. включно, мають право звернутися за нею до районного органу соціального захисту населення за місцем реєстрації та отримати її до 30 вересня 2018 року.

 

Згідно зі статтею 171 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.

Важливою проблемою в трудових відносинах між роботодавцем і найманим працівником на даний час є легалізація зайнятості населення. Як свідчить практика багато роботодавців  (в основному це малий та середній бізнес) не укладають трудові договори з найманими працівниками.

 Можна з упевненістю сказати, що не лише роботодавець винен у такому стані справ, а й сам працівник не завжди розуміє на що він погоджується.

Незважаючи на роз’яснення в пресі та вимоги діючого законодавства, оформлення найманих працівників належним чином на сьогодні є серйозною проблемою. Громадяни погоджуються на будь-які умови роботодавця, при цьому втрачають можливість користування державними гарантіями, зокрема: субсидією, державною соціальною допомогою малозабезпеченим сім’ям, втрачають трудовий стаж. Отримуючи заробітну плату неофіційно, «в конвертах», працівник втрачає своє законне право на щорічну відпустку, а у випадку виробничої травми або захворювання – оплату лікарняних листів, страхових виплат та ін.. Погоджуючись на “тіньову” зайнятість, працівники повинні розуміти, що їх очікують ризики пов’язані з захистом своїх трудових прав та соціальним захистом у разі скрутних життєвих обставин.

Все це сприяє погіршенню якісних характеристик робочих місць, недостатньому введенню в дію нових робочих місць, особливо для кваліфікованих кадрів, що в свою чергу збільшує обсяги та рівень безробіття, знижує продуктивність праці і конкурентоспроможність виробництва, що значно зменшує доходи та може призвести до банкрутства підприємства.

Одним із напрямків легалізації тіньової зайнятості є реєстрація трудових договорів між фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності та найманими працівниками, яка здійснюється у відповідності до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 № 260.   У разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа або за нотаріальним дорученням уповноважена нею особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення (ст. 24 – 1 КЗпПУ, п. 2 наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 № 260).

У разі з’ясування фактів зайнятості працівників без належного оформлення роботодавцями трудових відносин та (або) виплати ними працівникам заробітної плати не офіційно («в конвертах»), за результатами розгляду письмових звернень громадян відповідна інформація надсилається до податкових органів, органів Пенсійного фонду та Територіальної державної інспекції праці для вжиття в межах компетенції відповідних заходів реагування до посадових осіб.

Кодекс законів про працю України (КЗпПУ) ст.24 передбачає  право громадян на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в  установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до ст. 21 КЗпПУ, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі (ст. 24 КЗпПУ).

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

Умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними (ст 9 КЗ пПУ).

Шановні роботодавці ! Закликаємо Вас зробити крок назустріч суспільству – легалізувати зайнятість населення та відмовитись від виплати зарплати «в конвертах». Це дозволить: зняти соціальну напругу, громадянам отримати реальну соціальну підтримку. Пропонуємо Вам негайно зареєструвати належним чином трудові відносини з своїми найманими працівниками, у випадку ігнорування цієї вимоги до керівників підприємств і приватних підприємців контролюючі органи вимушені будуть застосовувати всі заходи впливу в межах їх компетенції.

Шановні працівники! Для реалізації своїх трудових прав та забезпечення оптимального та благоприємного рівня свого майбутнього Ви повинні вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору, а також регламентацію трудових відносин відповідно до чинного трудового законодавства. У разі відмови роботодавця кожен громадянин має право звернутися до компетентних державних органів за захистом своїх конституційних прав.

27 березня 2018 року під головуванням заступника голови Подільської районної у місті Кропивницькому ради  Постолатія А.С. у приміщенні управління відбулися засідання робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення та з питань погашення заборгованості із виплати заробітної плати та інших соціальних виплат. На засідання робочої групи були запрошені керівники підприємств та організацій Подільського району міста Кропивницького з переліку страхувальників у яких за даними статистичної звітності наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та керівники підприємств,  які нараховували штатним працівникам у грудні 2017 року заробітну плату менше мінімального розміру встановленого законодавством.

По розглянутим питанням члени робочої групи прийняли відповідні рішення про обстеження підприємств.

За  січень - лютий 2018 року відділом державних соціальних інспекторів проведено 263 обстежень матеріально-побутових умов проживання заявників та членів їх сімей. На розгляд комісії виконавчого комітету Подільської районної у місті Кропивницькому ради з питань призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, житлових субсидій та пільг направлено 119  справ. Направлено 1738 запитів до відповідних організацій для проведення перевірок достовірності даних, отриманих від заявників. В результаті проведених перевірок виявлено 14 випадків неповної або недостовірної інформації про  доходи та  майновий стан сімей.

З урахуванням надміру виплачених коштів за минулі роки по державним допомогам та субсидії до державного бюджету повернуто 239724 грн.

З громадянами, які вчасно не повертають надміру виплачені кошти, проводиться відповідна робота. Матеріали справ, щодо яких вчасно не повертаються надміру виплачені кошти, передаються до суду.

У зв’язку зі зміною структур мінзарплати, окремі положення колективних договорів почали суперечити законодавству. Вимога закону — узгодити колдоговори із чинними редакціями КЗпП та Закону про оплату праці. Розгляньмо, що та як слід зробити. Кодекс законів про працю та Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР зазнали з початком 2017 року істотних змін. Закон України від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі — Закон № 1774) зобов’язав сторони, які уклали колективні договори, узгодити їх із законодавством. (п. 5 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення»).

Що змінити в колективному договорі?

До колдоговору обов’язково вносять зміни, зумовлені змінами законодавства або колективних угод вищого рівня, що поширюються на сторони колективного договору. Нині тарифні сітки та інші системи оплати праці базують на прожитковому мінімумі для працездатних осіб, установленому на 1 січня поточного року. Введено нові поняття до Закону про оплату праці: «мінімальний посадовий оклад», нижня межа якого теж — прожитковий мінімум (ст. 6); «доплата до мінімальної зарплати» (ст. 3-1). Мінімальну заробітну плату (МЗП) не застосовуємо в колективних договорах як розрахункову величину з 01.01.2017. Суть необхідних змін: установити мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку) у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, для працездатних осіб на 1 січня календарного року (ст. 6 Закону про оплату праці). З 01.01.2018  — 1762 грн; змінити співвідношення оплати праці працівників до МЗП на співвідношення до прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня відповідного року; прописати норму про доплату до рівня МЗП, якщо нарахована зарплата за повністю виконану місячну (годинну) норму праці нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної зарплати (у 2017 році місячна — 3723 грн, годинна — 22,41 грн). Для забезпечення мінімального розміру зарплати не враховують премії до свят і ювілеїв (ч. 2 ст. 3-1 Закону про оплату праці). Державні святкові й неробочі дні встановлено статтею 73 КЗпП. Визначити ювілейні та святкові дати, з нагоди яких преміюватимуть працівників, роботодавець може в колдоговорі (лист Мінсоцполітики від 17.02.2017 № 3223/0/2-17/28). Вам стане у пригоді — Приклад колдоговору з урахуванням змін — 2017 Увага! Роботодавець має дотримати норм і гарантій, установлених законодавством про оплату праці, навіть якщо відповідні зміни ще не внесено до колективного договору. Це стосується нарахування зарплати за виконану місячну (годинну) норму праці в розмірі, не меншому за МЗП, та доплату до її рівня, якщо працівник виконав норму.

Як внести зміни до колдоговору? Зміни і доповнення до колективного договору протягом строку його дії вносять лише за взаємної згоди сторін та в порядку, визначеному колективним договором (ст. 14 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356-XII; далі — Закон № 3356). На практиці роботодавець або профспілка (інший представницький орган трудового колективу) ініціюють колективні переговори, аби внести зміни до колдоговору. Підстава — необхідність виконати пункт 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774. Що врахувати роботодавцю.

Заборонено вносити до колективних договорів умови, які погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством. Такі умови є недійсними (ч. 2 ст. 5 Закону № 3356). Роботодавець не має права ухвалювати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами, в односторонньому порядку (ч. 4 ст. 97 КЗпП).

JSN Epic template designed by JoomlaShine.com