Якщо підприємство або установа, де Ви працюєте, скорочує штат, ліквідовується чи реорганізовується, на Вас може чекати вивільнення. У такому випадку слід дізнатися про Ваші права та гарантії.

Припинення трудових відносин з працівниками у разі реорганізації, ліквідації здійснюється з дотриманням вимог ст. 49 КЗпПУ. Пам’ятайте: Про наступне

Так, роботодавець при звільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці має дотримуватися вимог статті 42 Кодексу законів про працю України, якою передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
   1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;
   2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
   3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
   4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва;
   5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
   6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
   7) працівникам, які отримали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
   8) особам з числа депортованих з України, протягом 5 років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
   9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Кодексом законів про працю України встановлені обмеження щодо звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України певних категорій осіб, перелік яких міститься в статтях 184, 186-1 цього Кодексу.

Варто зазначити, що у відповідності до положень ч.3 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

До таких осіб відносять: вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда, батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. Звільнення зазначених категорії осіб з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

JSN Epic template designed by JoomlaShine.com